Легенди України

Легенди про...

Іграшки, зроблені в Україні

Іграшки, зроблені в Україні.  Пограємо? 

 Не за горами низка світлих та веселих свят, яких так чекають хлопці та дівчата: це і день Святого Миколая, і Новий рік, і Різдво.

Мамина колискова

Найніжніші колискові України!

Українське національне вбрання

І ДУША, І ХАРАКТЕР, І ЗОВНІШНІСТЬ...

Наш народ має і душу, і характер, і зовнішність. Його душа – то пісня, його характер – то танок, а от зовнішність – то самобутній національний одяг.

Традиційність нашого одягу має глибоке коріння, бо сягає ще часів Київської Русі! Наприклад. Ніколи не задумувалась, чому жіноче національне вбрання має кілька шарів: плахта – на сорочку, запаска – на плахту, а на неї – керсетка або юпка з рукавами, крім того, кожен нижній шар повинен виглядати з-під верхнього? А причина в тому, що витоки цього звичаю криються ще у далекому Середньовіччі!

Створення авторської ляльки в українському стилі, привело мене до того, що я просто захопилась вивченням українського народного одягу і це дуже цікаво! Я зробила для себе висновок, що вивчення одягу може стати джерелом пізнання етнічної культури українців.

На формування національного костюму мали свій вплив різні фактори: історичний, побутовий, майновий, тому костюми представників різних регіонів України та різних верств населення між собою відрізнялися.

Традиційні та найбільше поширені форми українського костюма, які зараз згадуються як національні, були сформовані у ХІХ ст.. Узагальнивши, можна виділити основні його елементи, притаманні для всієї території України.

Українські страви

Традиційні страви

Українці — спрадавна хліборобський народ, відтак і традиційна українська культура  ґрунтується на цінностях хліборобської праці та шануванні хліба. Любов до хліба відобразилася й у традиційному меню українців, яке у всіх районах України в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники, сочники, шулики, потапці, присканці, млинчики, і обрядові - коровай, корочун, лежень, мандрики, паска, гуски, шишки. Доповненням до борошняних страв для наших предків були риба, ягоди, молоко та молокопродукти, олії, рідше - м’ясо. У щоденному побуті м'ясо використовували переважно у вигляді сала та смальцю, а ковбаси й інші м'ясні продукти можна було побачити на столі лише святкового дня — ними ласували зрідка...

Так як традиційні страви – це страви в основному повсякденні, то готуватися вони мали легко та швидко, не потребуючи багато часу. Відтак, українська народна кухня взяла свій початок від простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Тому й традиційна кухня українців багата великим розмаїттям овочевих страв. Це — і борщ, і капусняк, і голубці, і квашена капуста, і солоні огірки, і гарбузова каша. Любили українці також різноманітні страви з яєць, особливо - яєчню із салом і ковбасою.

Оскільки в Україні домашнім вогнищем здавана була вариста піч, то наші предки готували переважно варену, тушковану й печену їжу. Навіть чумаки, які возили сіль з Криму й Приазов'я, та запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасову пічечку — кабицю і готували в ній традиційні страви — куліш і кашу, лемішку й галушки. Навіть з упольованої дичини переважно варили юшку, а не смажили її на рожні.

Багато зі страв української кулінарії набуло етнічної символіки, яка визначалася насамперед через усвідомлення українцями окремих страв як своєрідного коду національної культури, вписаних в систему етнічної історії. Вони розумілися ними і як зразки найвищих досягнень власного кулінарного мистецтва. 

Кожна страва на блозі подається з коротким описом, історією та рецептами приготування.

Бабусини казки

Бабусини казки

Митці Прилук

Художники Прилуччини

Вірші про Прилуки

Прилукам

Прилуки… 

Слово серце гріє. 

Прилуки…

 Удай гомонить.

Прилуки… 

Мов дитя, радію і  вчуся місто це любить.

Тут гостював Кобзар аж тричі, Білецький-Носенко ходив.

Горять тут зорі, мовби свічі, медaми пахнуть тут сади.

Прилуки…

 Серцю наймиліші, хоч є розкішніші міста.

Писала тут Забашта вірші, в яких рясніє доброта.

Яковченко отут сміявся. Навідувався Степанюк.

І щастя голос обзивався із вулиць вквітчаних Прилук.

Прилуки…

 Промовляють дзвони. Любов до вас плекав Гайдай.

О ні, вона не охолоне, бо найдорожчий рідний край.

Молюсь за вас, мої Прилуки. Буяйте, славтеся, цвітіть.

Хай множать славу діти й внуки. 

Станьте окрасою століть!

                                            Валентина Грибенко

Прилуки - місто-фортеця

Історія Прилуцької фортеці 

Прилуцька фортеця має насичену і багатою історією. Вважається, що стіни будівлі були закладені ще князем Володимиром Великим, вона грала одну з найважливіших ролей у зміцненні східних і південних околиць Київської Русі. 

Стіни будівлі витримали безліч облог. Залишками фортеці прийнято вважати городище, яке збереглося на околиці. У 17 столітті в Прилуках була вибудувана друге фортеця, саме її останки є головною визначною пам`яткою міста. Будівництвом керував князь Вишневецький. 

Основу фортеці складали міцні дубові стіни, вони були увінчані рубаними вежами. Для максимальної безпеки навколо фортеці звели вал висотою в 12 метрів і глибокий рів. Всередині фортеці знаходився палац Вишневецьких, полкова канцелярія, ратуша, суд, острог, а також будинки полковника і полкової старшини. 

Що можна побачити у фортеці?

 Останки фортеці розташувалися в дальньому кутку центрального парку міста Прилуки. З усіх споруд фортеці до наших днів збереглося лише будинок полкової скарбниці, будівництво його датується початком 18 століття, керівником проекту виступив полковник Галаганів. Також до наших днів практично в первозданному вигляді дійшли останки земляних валів. Тут же розташовується ще одна визначна пам`ятка Прилук - пам`ятник Володимиру Мономаху. 

Як дістатися до фортеці в Прилуках? 

Прилуцька фортеця розташувалася в самому центрі міста. Прилуки - місто обласного значення в Чернігівській області. Дістатися сюди можна, як на особистому, так і на громадському транспорті. 

Прилуки - найбільший залізничний вузол України, сюди ходять безліч поїздів з різних міст. Густа автобусна мережа пов`язує місто з великою кількістю міст країни. Із залізничного та автовокзалу в центральну частину міста ходять автобуси і маршрутні таксі, також можна скористатися послугами приватних перевізників.

Туристичні родзинки України

Мандрівка неймовірною 

красою української землі